Документи із записами про народження, шлюб, розлучення і смерть громадян за радянський період. Книги до 1945 р. знаходяться в обласних архівах, післявоєнні – в районних відділах РАЦС (для отримання інформації необхідне документальне підтвердження родинних зв’язків).

Головні джерела пошуку предків з другої половини XVIII ст. до революції 1918 р. Складаються з трьох частин: про народження, шлюб та смерть (в іудеїв є також частина про розлучення). Метрики заповнювалися уповноваженими духовними представниками і в залежності від конфесії зберігалися в церквах, костелах, синагогах і т.д.

Офіційні переписи населення, що проводилися в період з 1720 по 1858 рр. Містять інформацію про склад родини, суспільний стан, вік, іноді – професію, місце переселення, роки служби та інші подробиці. Окремо виділяється Генеральний опис Лівобережної України 1765-69 рр. (охопив частину територій сучасних Полтавської, Чернігівської, Київської та Черкаської областей) і перепис Слобідських полків 1732 р.

Перелік прихожан церкви або костелу, що приходили на щорічну сповідь (зазвичай під час Великого посту). В них можна знайти дані про склад родини, вік та суспільний стан. Збереглися приблизно з середини XVIII ст.

Документи, які велися на Русі з XV до XVII ст. і являли собою опис земельних володінь та нерухомості служивих людей. В процесі змінення податкової системи в сер. XVII ст. до них додались переписні книги - подвірні описи, де була відсутня інформація про землю, але вказувалось все чоловіче населення двору. В переписних книгах початку XVIII ст. іноді зустрічаються дані і про жіноче населення.

Перепис всіх членів родини та їх господарства, запроваджений в селах в радянські часи, починаючи з 1935 року. Довоєнні документи не збереглися майже ніде, інші знаходяться не в архівах, а на місцях в сільських радах.